Частина 1. Вогнищева (гніздова, осередкова) алопеція: причини, форми та діагностика
Вогнищева, або гніздова (осередкова) алопеція – це хронічне нерубцеве автоімунне захворювання волосся, при якому організм синтезує антитіла проти власних волосяних фолікулів, помилково руйнуючи їх. Такий тип випадіння волосся може мати непередбачуваний перебіг, але за умови своєчасної діагностики та правильно підібраної терапії часто вдається досягти відновлення росту волосся.
Гніздова алопеція – це автоімунний процес, при якому імунна система атакує структури волосяних фолікулів, що призводить до випадіння волосся без формування рубців на шкірі. Волосяні фолікули зберігають життєздатність, тому за сприятливих умов волосся може знову відростати.
Захворювання пов’язане з генетичною схильністю та дією зовнішніх тригерів. Часто гніздова алопеція поєднується з іншими автоімунними станами – патологією щитоподібної залози, цукровим діабетом 1 типу, ревматологічними захворюваннями, вітіліго.
Можливі тригери розвитку
У патогенезі вогнищевої алопеції важливу роль відіграють як внутрішні, так і зовнішні фактори. Серед можливих тригерів виділяють:
- автоімунні захворювання (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, автоімунний тиреоїдит, псоріаз, запальні захворювання кишківника тощо);
- інфекційні захворювання з інтоксикацією, включно з вірусними інфекціями (наприклад, COVID‑19, вірус Епштейна–Барр);
- ВІЛ‑інфекцію, сифіліс;
- виражений стрес, психоемоційне або фізичне перевантаження;
- харчові та хімічні інтоксикації;
- алергічні стани;
- порушення гормонального фону, дефіцити вітаміну D, цинку, заліза та інших мікронутрієнтів;
- хірургічні втручання під загальною анестезією, травми.
Наявність тригерів не завжди призводить до розвитку хвороби, однак за наявної генетичної схильності вони можуть запускати або погіршувати перебіг алопеції.
Клінічні прояви та форми гніздової алопеції
Вогнищева алопеція найчастіше вражає волосисту частину голови, однак може зачіпати волосся на інших ділянках тіла, брови, вії, бороду, а також нігтьові пластини. На нігтях можуть формуватися наперсткоподібні ямки, білі плями й смуги, матова поверхня.
Залежно від зони та площі ураження виділяють такі форми:
-Локальна (осередкова)– округлі вогнища випадіння волосся на шкірі голови та/або бороди (у чоловіків).
-Супрацілярна та циліарна форма– ураження вій та/або брів.
-Стрічкоподібна форма (офіаз)– осередки, що зливаються у вигляді «стрічки» по лінії росту волосся в потиличній зоні або лобно‑скронево‑тім’яній ділянці.
-Тотальна алопеція– повна відсутність волосся на голові та/або бороді.
- Універсальна алопеція – повна втрата волосся на голові та на тілі.
- Прихована форма (alopecia areata incognita)– гостре дифузне порідіння волосся, стоншення стрижня у андроген‑залежних зонах скальпу, що може імітувати андрогенетичну алопецію.
-Дифузна форма гніздової алопеції – рівномірне випадіння волосся по всій поверхні шкіри голови.
-Canities subita– рідкісна форма, коли випадає переважно пігментоване волосся із збереженням сивого; клінічно виглядає так, ніби людина різко посивіла.
Трихоскопія як «золотий стандарт» діагностики
Трихоскопія – неінвазивний метод візуалізації волосся та шкіри голови під збільшенням, який є «золотим стандартом» у діагностиці вогнищевої алопеції. Він дає ключову інформацію щодо перебігу, прогнозу та ефективності обраної терапії.
Типові трихоскопічні ознаки гніздової алопеції:
- жовті точки;
- чорні точки (залишки зламаного волосся);
- волосся у вигляді «знаку оклику» (конічні волоски, звужені до основи);
- різка варіабельність товщини волосяних стрижнів;
- ламкі, перекручені, зигзагоподібні волосся;
- велюсне (тонке, світле) волосся у фазі відновлення росту.
Ці ознаки спостерігаються практично в усіх формах вогнищевої алопеції. Для alopecia areata incognita описані додаткові специфічні трихоскопічні маркери: рівномірно розташовані жовті точки, темне велюсне S‑подібне волосся, яке відростає під різними кутами, волосся з варіабельністю товщини на різних ділянках, перекручені волоски, волосся у формі «головастика» із розширенням у проксимальному відділі тощо.
Лабораторна діагностика
Лабораторні методи обстеження не є патогномонічними для гніздової алопеції, але використовуються для виявлення супутніх провокувальних патологій та дефіцитів:
- загальний аналіз крові, феритин, загальний білок, трансферин;
- печінкові та ниркові проби;
- показники функції щитоподібної залози (ТТГ, Т3, Т4, антитіла до ТПО, АТ‑ТГ);[2]
- імуноглобуліни (IgA, IgE);
- антинуклеарні антитіла (ANA), антитіла до dsDNA;
- вітамін D, вітамін B12, фолієва кислота, цинк;
- індекс HOMA, HbA1c;
- рівні кортизолу (сеча, слина), пролактин – за показаннями.
На основі отриманих даних формується індивідуальна тактика лікування, враховуючи супутні стани та фактори ризику.
Автор:
Лікар дерматолог, трихолог COMA CENTER
Ірина Кізлевич
Записатись на прийом – coma.org.ua
Залишити відповідь